При роботі над цією статтею використані фотографії та матеріали з фондів Музею «Камазу».Під час будівництва «Камазу» багато іноземні фірми боролися за те, щоб забезпечити постачання обладнання на нове виробництво. Чи жарт, закупівлі здійснювалися на суму близько мільярда гривень.

При тодішньому офіційному курсі 1 рубль дорівнював 62 центам, так що в перерахунку на американський долар виходило і того більше.Завод двигунів «КАМАЗа», цех алюмінієвих деталей, лінія обробки корпусу. 1976 годСреди претендентів на поставку були компанії різних країн: американські (Swindell Dressler, Holcroft, Ingersoll-Rand), німецькі (Busch, Hüller, Liebherr), італійські (Morando Fata), шведська Sandvik, японські (Komatsu, Hitachi) і багато інших.

Затесалася серед них і французька компанія Renault.Перший генеральний директор «Камазу» Лев Васильєв (на знімку праворуч) розповідає про автогиганте представникам фірми «Рено»В той час між СРСР і Францією встановилися особливо дружні відносини, чим і вирішили скористатися ділки відомої фірми. Французи вже мали досвід співпраці з радянськими підприємствами: з їх допомогою переробляли іжевський і київський автозаводи, відомі в народі як «ІЖ» і «АЗЛК».

Оскільки цей досвід був цілком успішним, вирішено було залучити їх до постачання обладнання на «КАМАЗ».Змонтовані верстати на Ризі (ремонтно-інструментальний завод)З «Рено» було укладено угоду на поставку різного устаткування, сума угоди — 1,2 мільярда франків. Оскільки далеко не все обладнання, потрібне для заводів «КАМАЗа», вироблялося компанією «Рено», французи взяли на себе зобов’язання щодо координації поставок інших іноземних компаній.

Представники «Рено» також брали участь у запуску зарубіжних замовлень на обладнання всього комплексу «КАМАЗ». І ось тут почалися зловживання з боку французьких партнерів.Частина обладнання доставлялася на «КАМАЗ» залізницею і відразу ж відправлялася на монтаж в цехаКак згадує, Михайло Мантуров, який у той час обіймав посаду заступника начальника цеху ПРЗ (пресово-рамний завод), компанія «Рено», яка сама не виробляла пресового обладнання, намагалася запровадити на «КАМАЗ» обладнання своїх партнерів.

Це були не автоматичні лінії, які не влаштовували радянську сторону, наші фахівці наполягали на автоматичних лініях. Користуючись теплими стосунками з керівництвом, представники «Рено» відкрито погрожували на переговорах, що поскаржаться Голові Радміну СРСР Олексію Косигіну. Що вони і зробили.

Холодноштамповочные преси фірми «Ерфурт». Пресово-рамний завод «Камазу». 1975 годПосле цього Мантурову довелося написати пояснювальну записку щодо виниклої ситуації, в якій він детально виклав всі обставини події.

Після цього питання було вирішене на користь наших фахівців. Обладнання було поставлено таке, яке і було потрібно. А французи в цехах більше не з’являлися.
Сподобався пост — ставте лайк та підписуйтесь на наш канал