Кальцій – ключовий макроелемент, необхідний для підтримки життєво важливих функцій організму. Як повідомляє медичний портал “Здоров'я України”, – кальцій необхідний для нормального перебігу більшості біохімічних реакцій, відіграє провідну роль у формуванні та ремоделюванні кісткової тканини, регуляції м’язової скоротливості, проведенні нервових імпульсів, зсіданні крові та багатьох інших фізіологічних процесів.

Незважаючи на критичну значущість кальцію для здоров’я, багато пацієнтів мають його дефіцит або, навпаки, надлишкове надходження. Порушення кальцієвого гомеостазу здатні спровокувати розвиток серйозних патологічних станів з боку опорно-рухової, нервової, серцево-судинної та інших систем.

Кальцій відіграє ключову роль у життєдіяльності різних систем організму:

• опорно-рухова система – майже весь кальцій в організмі міститься у кістках і зубах, надаючи їм необхідної міцності та щільності;
• м’язова система – макроелемент бере участь у процесі м’язових скорочень, забезпечуючи передачу сигналів між нервами та м’язами;
• нервова система – кальцій важливий для нормального функціонування нервової системи, він задіяний у проведенні нервових імпульсів та вивільненні нейромедіаторів;
• система гемостазу – кальцій є ключовим елементом у механізмі зсідання крові, необхідним для активації факторів коагуляції.

Діагностика порушень кальцієвого обміну

Для своєчасної діагностики та корекції дисбалансу кальцію важливо розуміти механізми його регуляції в організмі, основні причини гіпо- та гіперкальціємії, а також знати перелік необхідних лабораторних досліджень.

Можна виділити три основних гормони, які впливають на вміст кальцію в організмі:

• паратгормон;
• кальцитонін;
• кальцитріол.

Дефіцит кальцію (гіпокальціємія) може бути спричинений:

• захворюваннями паращитовидних залоз (гіпопаратиреоз);
• низьким рівнем вітаміну D;
• нирковою недостатністю;
• панкреатитом, алкоголізмом, синдромом мальабсорбції тощо.

Надлишок кальцію (гіперкальціємія) може бути наслідком:

• первинного гіперпаратиреозу;
• онкологічних захворювань з ураженням кісток;
• тривалої іммобілізації;
• передозування вітаміну D;
• надмірного споживання кальційвмісних препаратів тощо.

Для оцінки рівня кальцію в організмі рекомендуються такі аналізи:

• загальний кальцій у крові – основний показник рівня кальцію у сироватці;
• іонізований кальцій – відображає фізіологічно активну фракцію;
• паратгормон – визначається для діагностики порушень кальцієвого обміну;
• кальцій у сечі – оцінює виведення кальцію з організму;
• вітамін D – при його дефіциті відбувається порушення засвоєння кальцію;
• маркери кісткового ремоделювання (остеокальцин, С-телопептиди).

Комплексна інтерпретація цих лабораторних даних дозволяє лікарю провести точну діагностику та призначити адекватне лікування порушень кальцієвого обміну. Своєчасна корекція таких станів запобігає розвитку ускладнень, пов’язаних з дефіцитом або надлишком кальцію.