Якось звернувся до мене парубок. Він скаржився, що вже давно хоче влаштувати особисте життя, але йому це ніяк не вдається. Ось що він мені розповів:Уже з перших моїх відносин я помічав, що дівчата намагаються мене використовувати.

Як у школі, так і в універі я вчився на “відмінно”. І на перших же побаченнях мої однокласниці/однокурсниці починали просити мене “Гена, напиши за мене реферат”, “Любий, зроби за мене курсову”. Пару раз я “повівся” на ці благання, але потім зрозумів, що такі прохання – показник споживчого відносини.

А я вже тоді мріяв про справжню і взаємної любові, тому, почувши від дівчини щось подібне, відразу поривав з нею спілкування.Як ви розумієте, до закінчення університету моє особисте життя так і не склалася. Якщо чесно, то я не дуже переживав з цього приводу.

Навпаки, радів, що залишається багато часу на роботу і кар’єру. Тому до 30 років я вже досяг досить високій посаді і, відповідно, мій оклад теж у багатьох зараз викликає заздрість.Але спроби влаштувати особисте життя так само розбиваються про споживче ставлення жінок.

Тільки тепер прохання “Напиши за мене курсову” змінилися на “Геночка, купи мені он то колечко”.Зараз мені 32 роки і я вже перестав намагатися будувати відносини з тими жінками, які знають про мій статус – у кожної з них я бачу “мисливця” за моїми грошима. Тому я став активно шукати свою майбутню кохану на сайтах знайомств.

Там я одразу повідомляю дівчатам, що мої доходи дуже скромні. Чи треба говорити, що після цього більше 90% дівчат відразу припиняють зі мною спілкуватися, навіть не намагаючись сходити на реальне побачення?Але все ж деяких дівчат не налякало, що я мало заробляю. Однак і в цих випадках мене чекало розчарування.

Кожен раз, коли я йшов на побачення, я влаштовував для дівчат своєрідну перевірку.Перевірка полягала ось у чому: якщо ми сиділи в кафе, то приблизно в середині побачення я питав дівчину, вона може заплатити за себе. І хоча зовні вони всі реагували досить спокійно (жодна не відмовилася за себе платити), але на друге побачення зі мною ні одна дівчина вже не погодилася.

Такий же результат був, коли я запрошував дівчину в кіно або театр. Якщо я заздалегідь купував квитки, а потім просив свою супутницю повернути мені гроші за квиток, то мене чекав погляд, повний розчарування. І повна втрата інтересу до мене надалі.

Я розумію, що якби я купував дівчатам квіти і скрізь платив би за них, то, можливо, побудував би з кимось з них відношення. Але я так не хочу! Я хочу, щоб дівчина полюбила саме мене. Розумієте, мене! А не мою платоспроможність.

Невже я приречений на самотність з такими поглядами?Можна багато розповідати про відмінності в психології чоловіків і жінок. Але тоді мені явно не вистачить однієї статті. Герою цієї історії я сказав приблизно наступне: не можна так огульно називати всіх дівчат меркантильними.

Адже багато з них оцінюють чоловіка саме за його здатності піклуватися про кохану жінку. Якщо чоловік не шкодує грошей на квіти і подарунки, то дівчатам здається (можливо, не без підстав), що і в майбутньому він буде забезпечувати улюблену жінку і її дітей.А ось якщо чоловік уже в період залицянь проявляє свою скупість, то хто може гарантувати, що в сімейному житті він не стане ще більш жадібним? Тому не варто впадати в такі крайнощі, як принципово не дарувати квітів і “трясти” з дівчини гроші за квиток.
Адже навіть сама безкорислива дівчина, думаю, зрадіє якимось знаків уваги з боку чоловіка. А її погляди на фінанси можна з’ясувати в процесі спілкування, не влаштовуючи ніяких “перевірок”.