Нині на прилавках магазинів практично нереально знайти продовольство, в яких не міститься харчових добавок, нерідко кладуть їх навіть в хліб.

Винятком є ​​хіба що лише натуральна їжа – м’ясо, крупи, молоко, зелень і т.д., проте навіть в цьому випадку не можна бути цілком упевненими, що в них не присутня будь-яка хімія.

Так, нерідко обробляють консервантами фрукти, що дозволяє максимально довго зберегти їх товарний вигляд.

Харчові добавки представляють собою синтетичні хімічні або натуральні речовини, які довіку самостійно не вживаються в їжу, а тільки вводяться в продовольство, щоб їм надати певні якості, так, смак, консистенцію, колір, запах, тривалість зберігання, зовнішній вигляд. Про доцільність їх використання та вплив на організм в останнім часом ведеться безліч розмов. Сьогодні ми теж вирішили торкнутися дану тему.

Види харчових добавок

Словосполучення «харчові добавки» лякає багатьох. Однак народ застосовувати їх почали багато тисячоліть тому.

Зрозуміло ж, це не стосується складних хімічних речовин, догану йде про кухонної солі, молочної та оцтової кислоти, прянощах, спеціях і т.д. Звичайно вони теж вважаються харчовими добавками.

Так, кармін, барвник, одержуваний з комах, активно використовувався ще в біблійні часи для надання продуктам особливого пурпурного кольору. Зараз дана речовина іменується Е120

Приблизно до двадцятого століття при виробництві продуктів намагалися використовувати лише натуральні добавки , поволі така наука, як харчова хімія, основи розвиватися і більшість натуральних, замінили штучні добавки.

Виробництво всіляких покращувачів якості і смаку було поставлено на потік. Оскільки більшість таких харчових добавок мало буде довгі і незрозумілі назви, які дуже складно було вмістити на одній етикетці, для зручності Європейським союзом була розроблена особлива система маркування.

Згідно їй, назва кожної харчової добавки починатися належить з «Е», дана буква означає не що інше, ніби «Європа». Після неї повинні слідувати цифри, вони показують приналежність даного виду до тієї чи іншої групи і позначають певну добавку.

Згодом така система була дещо доопрацьована, а потім і прийнята для міжнародної класифікації.

Класифікація харчових добавок за кодами

• починаючи з Е100 по Е181 – йдуть різні барвники;
• з Е200 по Е296 – йдуть консерванти;
• з Е300 по Е363 – йдуть антиокислювачі, антиоксиданти;
• з Е400 по Е499 – йдуть стабілізатори, які зберігають консистенцію;
• з Е500 по Е575 – йдуть емульгатори, а також розпушувачі;
• з Е600 по Е637 – йдуть ароматизатори, підсилювачі смаку;
• з Е700 по Е800 – це резерв, запасні позиції;
• з Е900 по Е 999 – йдуть антіфламінгі, призначені для зменшення піни, окремий підсолоджувачі та інші речовини;
• з Е1100 по Е1105 – йдуть біологічні каталізатори, ферменти;
• з Е 1400 по Е тисячу чотиреста сорок дев’ять – йдуть модифіковані крохмалі, які допомагають створити необхідну консистенцію.
• з Е 1510 по Е 1520 – це розчинники.

Регулятори кислотності, підсолоджувачі, розпушувачі та глазірователі входять в усі перераховані групи.

Число харчових добавок зростає з кожним днем. Нові більш ефективні і безпечні речовини витісняють старі. Так, останнім часом популярними стають комплексні добавки, які складаються з суміші різних добавок. У зв’язку з цим будь-який рік списки дозволених добавок поповняться новими, ніби правило, такі речовини після букви Е мають код понад 1000.

Класифікація харчових добавок із застосування

• Барвники (Е1 …) – дані речовини призначені для відновлення кольору продуктів, який втрачається в процесі обробки, для збільшення його інтенсивності, для додання певного кольору їжі і т.п. Натуральні барвники звичайно видобуваються з коренеплодів, ягід, листя і квітів рослин, також вони можуть бути і тваринного походження. Природні барвники містять біологічно активні, ароматичні та смакові речовини, надають їжі симпатичний зовнішній вигляд. До них відносяться: каротиноїди (золотий, жовтогарячий, червоний), лікопін (червоний), екстракт аннато (золотий), флавоноїди (синій, фіолетовий, червоний, жовтий), хлорофіл і його похідні (трав’яний), цукровий колер (коричневий), кармін (пурпурний) і т.д. Існують і барвники, одержувані синтетично. Основна їхня перевага перед натуральними – більш насичені, яскраві кольори, велика стабільність, тривалий термін зберігання.
• Консерванти (Е2 …) – дані речовини призначені для продовження терміну придатності продуктів. Найбільш часто в якості консервантів використовують оцтову, бензойну, сорбінову і сірчистийкислоту, сіль, етиловий спирт. Також консервантами можуть виступати і антибіотики – низин, біоміцин, ністатин. Синтетичні консерванти заборонено додавати в їжу масового виробництва – дитяче стіл, свіже м’ясо, хліб, борошно, молоко і т.д.
• Антиокислювачі (Е3 …) – подібні речовини запобігають псуванню жирів і жировмісних продуктів, уповільнюють окислення вина, безалкогольних напоїв і пива, а також захищають від потемніння фрукти і овочі.
• Загусники (Е4 …) – їх додають для збереження і поліпшення структури продуктів. Дані речовини дозволяють надати їжі необхідної консистенції. Емульгатори відповідають ще й за пластичні властивості і в’язкість, так, завдяки ним хлібобулочні вироби довше не черствіють. Всі дозволені загусники мають природне генезис. Наприклад, Е 406 (агар) – видобувають з морських водоростей, нерідко його використовують при виготовленні паштетів, кремів, морозива. Е 440 (пектин) – з яблук, цедри цитрусових, бурякового жому, його додають до морозива, желе і т.д. Желатин має скотина походження, основним його джерелом є кістки, сухожилля і хрящі сільськогосподарських тварин. Крохмалі отримують з гороху, сорго, кукурудзи, картоплі. Емульгатор, а за сумісництвом і антиоксидант Е 476, Е 322 (лецитин) добувають з рослинних масел. Також до натуральних емулгаторам відноситься яєчний білок. Однак в останній час в промисловому виробництві синтетичні емульгатори застосовують більше.
• Підсилювачі смаку (Е6 … і ін.) – головне їх напрямок зробити продукт ще смачніше і ароматні. Для поліпшення запаху і смаку використовують чотири види добавок – це підсилювачі аромату, підсилювачі смаку, регулятори кислотності і смакові речовини. Свіжі продовольство овочі, риба, м’ясо володіють яскраво вираженим ароматом і смаком, оскільки в них міститься велика кількість нуклеотидів. Дані речовини підсилюють смакові сприйняття, стимулюючи закінчення смакових рецепторів. При переробці або зберіганні число нуклеотидів знижується, тому їх отримують штучним шляхом. Так, етілмальтол і мальтол підсилює сприйняття вершкового, фруктового і деяких інших ароматів. Ці речовини надають відчуття жирності низькокалорійному майонезу, морозива і йогуртам. Вельми часто додають до різних продуктів, всім популярний глютамат натрію, який має дуже скандальну репутацію. Чимало суперечок викликають і багато підсолоджувачі, особливо аспартам, відомий тим, що солодше почитай в двісті разів цукру. Він ховається під маркуванням Е951.
• Ароматизатори – їх ділять на натуральні, штучні і ще ідентичні натуральним. Перші годувати лише натуральні ароматичні речовини, добуті з рослинної сировини. Це можуть бути дистилятори летючих речовин, водно-спиртові витяжки, сухі суміші, есенції. Ароматизатори, ідентичні натуральним, отримують, виділяючи з натуральної сировини або хімічним синтезом. Вони містять хімічні сполуки, що зустрічаються в сировині тваринного або рослинного походження. Штучні ароматизатори включають не менше одного штучного компонента, також додатково можуть годувати ідентичні натуральним і натуральні ароматизатори.

При виробництві деяких продуктів (частіше кисломолочних) нерідко використовуються ще і біологічно активні добавки. Не варто їх плутати з харчовими добавками. Перші на відміну від других можуть вживатися окремо, як доповнення до їжі. Вони можуть бути природними або ідентичними їм речовинами. У України БАДи відносять до окремої категорії харчових продуктів. Головним їх призначенням, на відміну від звичайних харчових добавок, вважається оздоровлення організму і забезпечення його корисними речовинами.

Корисні харчові добавки

За маркуванням Е ховається не лише шкідлива і досить небезпечна хімія, а й цілком нешкідливі і навіть корисні речовини. Не варто боятися всіх харчових добавок.

Багато речовин, які виступають в якості добавок, це звичайні екстракти натуральних продуктів і рослин. Так, в звичайному яблуці присутня безліч речовин, які позначають буквою Е.

Так, аскорбінова кислота (Е300), пектин (Е440), рибофлавін (Е101), оцтова кислота (Е260) і т.д.

Незважаючи на те, що в яблуці міститься така величезна кількість речовин, які входять до переліку харчових добавок, небезпечним продуктом його назвати ніяк не можна. Те ж стосується і багатьох інших продуктів.

Розглянемо одні з найпопулярніших, однак разом з тим ще й корисних добавок.

Е100 – позначає куркуміни. Дані речовини допомагають контролювати вагу.

Е101 – позначає рибофлавін, він же вітамін В2. Дана речовина бере активну участь в синтезі гемоглобіну і обміні речовин.

Е160d – позначає лікопін. Він зміцнює несприйнятливість.

Е270 – позначає молочну кислоту. Ця речовина має антиоксидантні властивості.

Е300 – позначає аскорбінову кислоту, вона ж є вітаміном С. Допомагає підвищити несприйнятливість, покращує стан шкіри і приносить ще чимало користі.

Е322 – позначає лецитин. Він підтримує несприйнятливість, покращує якість жовчі і процеси кровотворення.

Е440 – позначає пектини. Дані речовини сприяють очищенню кишечника.

Е916 – позначає йодат кальцію. Застосовується для збагачення йодом продуктів харчування.

Нейтральні харчові добавки – відносно нешкідливі

Е140 – позначає хлорофірол, завдяки даної речовини рослини знаходять трав’яний колір.

Е162 – позначає бетанин, це барвник, який має яскраво-червоний колір. Видобувають його з буряка.

• Е170 – позначає карбонат кальцію, якщо простіше – звичайний крейда.
• Е202 – позначає сорбіт калію, дана речовина є природним консервантом.
• Е290 – позначає вуглекислий газ, він допомагає звернути звичайний напій в газований.

Е500 – харчова сода. Істина дана речовина можна вважати відносно нешкідливим, оскільки у великих кількостях воно здатне негативно впливати на кишечник і шлунок.

Е913 – ланолін. Ніби правило, його використовують як глазуруючий агент, особливо він затребуваний в кондитерській промисловості.

Шкідливі харчові добавки

Ніби не шкода, але шкідливих добавок набагато більше, ніж корисних. Причому в їх число входять не лише синтетичні речовини, але ще і натуральні. Шкода харчових добавок може бути дуже великий, особливо якщо їх вживати разом з продуктами регулярно і у великих кількостях.

В даний час в України заборонені ще і такі добавки:

• поліпшувачі хліба і борошна – Е924а, Е924d;
• консерванти – Е217, Е216, Е240;
• барвники Е121, Е173, Е128, Е123, Red 2G, Е240.

 

Таблиця шкідливих харчових добавок

Завдяки дослідженням сучасних фахівців, в списки дозволених і заборонених добавок регулярно вносяться зміни. За подібною інформацією непогано стежити постійно, оскільки деякі недобросовісні виробники, щоб зменшити собівартість товару, порушують рекомендовані технології виробництва.

Не зайвим буде звернути увагу і на добавки, синтетичного походження. Зрозуміло, формально вони не заборонені, проте багато фахівців вважають їх небезпечними для здоров’я людини.

Викликає сумніви і безпеку Е250. Ця речовина можна назвати універсальною добавкою, оскільки його використовують ніби барвник, антиокислювач, консервант і стабілізатор кольору. Незважаючи на те, що шкода нітрату натрію був доведений, його продовжують використовувати більшість країн.

Звичайно він входить до складу ковбасних і м’ясних продуктів, також він може бути присутнім в оселедця, шпроти, копченої риби, сирах. Нітрат натрію особливо шкідливий для тих, хто страждає холециститом, дисбактеріозом, має проблеми з печінкою і кишечником.

Потрапляючи в організм таких людей, дана речовина перетворюється в буде сильні канцерогени.

Сердь синтетичних барвників практично неможливо знайти безпечних. Вони здатні надавати мутагенну, аллергенное і канцерогенну вчинок. Антибіотики, нерідко використовуються в якості консервантів, викликають дисбактеріоз і здатні стати причиною багатьох кишкових хвороб.

Загусники мають властивість вбирати речовини, причому ніби шкідливі, так і корисні, це може перешкоджати засвоєнню мінералів і інших потрібних організму компонентів. Вживання фосфатів може погіршити засвоєння кальцію, що загрожує розвитком остеопорозу.

Сахарин здатний стати причиною пухлини сечового міхура, а аспартам за рівнем шкідливості цілком може конкурувати з глютамат.

Він при нагріванні перетворюється в потужний канцероген, впливає на зміст в мозку хімічних речовин, небезпечний для діабетиків і надає на організм ще лінія згубних впливів.

Здоров’я і харчові добавки

За чималу історію свого існування, харчові добавки довели свою корисність. Вони зіграли чималу роль в поліпшенні смаку, терміну зберігання та якості продуктів, а також в поліпшенні інших характеристик.

Безумовно, існує чимало добавок, здатних не кращим чином позначатися на організмі, однак цілком ігнорувати користь подібних речовин буде теж не зовсім правильно.

Наприклад, досить затребуваний в м’ясо-ковбасної промисловості нітрат натрію, популярний як Е250, незважаючи на те, що не так вже й безпечний, перешкоджає розвитку такої небезпечної хвороби ніби бутулізма.

На жаль, повністю заперечувати негативний вплив харчових добавок також неможливо. Іноді народ, прагнучи отримати максимальну вигоду, створюють не те, що некорисні, а абсолютно неїстівні, з точки зору здорового глузду, продовольство. В результаті людство отримує безліч хвороб.

Поради щодо вживання харчових добавок

• Вивчайте етикетки продуктів і намагайтеся вибирати ті, що годувати мінімальне число різних Е.
• Не купуйте незнайомі продовольство, особливо якщо їх склад багатий всілякими добавками.
• Уникайте продуктів, що містять замінники цукру, підсилювачі аромату, загусники, консерванти і барвники.
• Віддавайте перевагу натуральним, свіжим продуктам.

Харчові добавки та здоров’я людини – поняття, які нині починають пов’язувати все частіше.

В цьому напрямку проводиться маса досліджень, в результаті яких виявляється чимало все нових і нових фактів.

Багато сучасні вчені вважають, що збільшення в раціоні штучних добавок і зменшення споживання свіжих продуктів є однією з основних причин збільшення випадків захворюваності на рак, астму, ожиріння, діабет і депресією.

Прок і Вред.Ру

Харчова добавка E322: користь і шкода для організму

Лецитин – це речовина, яка міститься в організмі людини, і без якого неможливе нормальне функціонування головного мозку, нервової системи, лецитин відновлює пошкоджені клітини.

Саме ця речовина забезпечує транспортування найважливіших елементів (вітамінів, мінералів та ін.) До клітин організму. У промисловості використовують добавку лецитин (E-322) для додання особливих властивостей продукції.

Причому, як в харчовій, так і хімічній галузях.

склад лецитину

Склад емульгатора E-322 залежить від того, з якого продукту отримано речовину. В цілому, в різних пропорція [, в залежності від складу вихідного продукту, дана харчова добавка містить фосфоліпіди, тригліцериди, вихідний жир, жирні кислоти, вітаміни, ефіри, вуглеводи і стирол.

Що таке лецитин і для чого він потрібен

Добавка лецитин E-322 має натуральне – рослинне або тварина, походження. Для використання в промисловості використовується переважно лецитин, видобутий з рослинних речовин. Найчастіше лецитин отримують з рослинних олій: соєвого, соняшникової, ріпакової і т.д. Причому, домінує в цьому списку саме соєве масло, тому E-322 ще називають соєвим лецитином. Таким чином, лецитин є концентровані жири, які несуть певну користь організму.

У промисловості E-322 застосовують в основному в якості емульгатора. Без нього практично неможливо уявити сучасне виробництво кондитерських виробів. Емульгатор E-322 необхідний для того, щоб змішувати між собою продукти, які зазвичай не змішуються, наприклад, масло і воду. Харчова добавка перетворює ці компоненти в емульсію, речовина, яка не розшаровується.

Виробництво кондитерських та деяких інших харчових виробів не обходиться без E-322. Візьміть будь-яку упаковку від шоколадки, хлібо-булочного вироби, або навіть молочного продукту: напевно в складі ви зустрінете добавку лецитин. Ця речовина практично стало незамінним при виробництві цілого ряду продуктів.

Крім здатності змішувати не змішується, лецитин має ще кількома важливими властивостями, потрібними для виробництва продуктів або косметичних товарів. Лецитин – сильний антиоксидант, який бореться зі старінням і окисленням.

Тому емульгатор E-322 часто додають для довгого збереження продукту в свіжому вигляді. Наприклад, він запобігає рання поява на шоколаді білого нальоту, іноді сигналізує про те, що продукт залежався на прилавку.

При виробництві хлібо-булочних виробів лецитин використовують для змащування форм, щоб тісто не прилипало до них. Використовують емульгатор E-322 ще й при приготуванні продуктів у фритюрі: він не дає маслу розбризкується.

Як бачимо, лецитин, часом, незамінний при виробництві харчової (косметичної, медичної) продукції. Але чи не шкодить нам повсюдне застосування цієї речовини? Інакше кажучи, харчова добавка E-322: небезпечна чи ні?

Лецитин E-322: корисний вплив на організм

Вище ми сказали, що лецитин необхідний нашому організму для повноцінного і правильного функціонування. З компонентів лецитину будуються мембрани клітин, що забезпечує цілісність і відновлення клітин, і насичення їх поживними речовинами. Лецитини покращують активність мозку, вони здатні забезпечити бадьорістю і ясністю розуму, благотворно впливають на пам’ять і розумову діяльність людини. Дана речовина регулює обмін нервовими імпульсами між мозком і клітинами організму.

Якщо в організм надходить недостатня кількість вуглеводів, лецитин забезпечує організм енергією.

Лецитин необхідний для правильної роботи печінки, він забезпечує її регенерацію. Благотворно дана речовина впливає і на шкіру, а ось при його нестачі може з’явитися сухість, екзема і псоріаз.

Відео

шкода емульгатора

Оскільки лецитин необхідний нашому організму, звідки взагалі береться питання, шкідливий чи ні E322? Вся справа в тому, звідки і яким чином видобувається ця харчова добавка.

Варто відзначити, що речовина входить в список дозволених продуктів не тільки в України, але і в США, Австралії, Нової Зеландії, Україні та країнах Євросоюзу.

При виробництві лецитину, його обробляють і очищають багато разів, тому різниця між звичайним лецитином і того, що було отримано з ГМО ледь помітна, і її важко знайти, навіть проводячи лабораторні дослідження.

Наприклад, в Європі, була створена спеціальна система, яка відстежує походження речовин, з яких буде отримано емульгатор E-322. Якщо виробник не надасть доказів, що говорять про якість і чистоту сировини, то він на упаковці товару повинен написати «Містить ГМО».

На жаль, в нашій країні багато виробників ігнорують дане зобов’язання. Є велика ймовірність, що соєвий лецитин, що міститься в продукті, створений із застосуванням ГМО.

В інших випадках шкода лецитину E-322 пов’язаний з наявністю у людини алергічних реакцій на продукт і його передозуванням. Промисловий лецитин погано виводиться з організму, що і призводить до появи алергії.

Оскільки шкода чи користь ГМО ще не до кінця вивчені, не рекомендується вживати у великих обсягах продукти з такими організмами, тому і продукти, що містять емульгатор E-322, потрібно вживати, дотримуючись міру.

Продукти, в яких міститься лецитин

Як бути, якщо приймати в їжу продукти з E-322, ймовірно, небезпечно, а саме речовина лецитин має надходити в наш організм? Відповідь проста: треба їсти продукти, багаті на лецитин. Це горіхи і насіння, якісні масла рослинного походження, жирні фрукти і овочі (наприклад, авокадо), курячий жовток, молочні продукти, печінку і жири тваринного походження, жирна риба.

Вплив і види харчових добавок на організм людини

У всі часи люди намагалися наповнити раціон харчування всім необхідним. У разі, коли не було можливості наситити організм необхідними речовинами, на допомогу стали приходити різні харчові добавки.

1. Види харчових  добавок
2. Класифікація та виробництво харчових добавок

Види харчових  добавок

До харчових добавок відносяться речовини, які додаються в готову харчову продукцію, з метою поліпшення її смакових якостей (ароматизатори, барвники), а також термінів зберігання (консерви). Найпростішими харчовими добавками є сіль, перець і різні спеції. Про користь спецій можна дізнатися тут.

Раніше харчові добавки були виключно натуральними, і мали природний склад. Але, в процесі розвитку харчової продукції, кількість і різноманітність харчових добавок зросла, а також змінився рівень і якість добавок. Тепер, завдяки деяким харчовим добавкам, ряд продуктів, наприклад, консерви, можуть зберігатися досить тривалий термін.

Харчові добавки можуть бути рослинного, тваринного або мінерального походження.

Таблиця харчових добавок підрозділяється на види:

1. Барвники, які можуть бути як натуральними, так і синтетичними. Барвники використовуються для збереження або відновлення кольору продукту, який втрачається в процесі обробки і переробки. Натуральні барвники – ягоди, коренеплоди, квіти.Синтетичні барвники, отримують завдяки технологічним процесам, носять більш яскравий і більш стійкий колір. Сюди відносяться добавки Е100-Е182.
2. Консерванти використовуються для збереження продукту на певний термін. Це сіль, оцет, різні харчові кислоти.Їх категорично заборонено використовувати в продуктах дієтичного та дитячого харчування. До них відносяться добавки Е200-Е299.
3. Загусники є засобом поліпшення і збереження структури і консистенції продукту (желатин і пектини). Це добавки Е400-Е499.
4. Емульгатори це один з основних компонентів хлібобулочних виробів, завдяки якому довше зберігається свіжість випічки. Вони допомагають поєднувати незмішувані продукти, таких як вода і олія.Як правило, широко використовуються натуральні емульгатори – яєчний білок, але також знаходять своє застосування і синтетичні емульгатори (лимонна кислота). У цю групу входять добавки Е500-Е599.
5. Антиокислювачі допомагають захистити жиросодержащие продукти від псування.До природних антиокислювачів відноситься аскорбінова кислота, до синтетичних – ефіри кислоти галової. Сюди відносяться добавки Е300-Е399.
6. Підсилювачі смаку і аромату зберігають смак і аромат продукту. У процесі переробки продукції кількість нуклеотидів, завдяки яким відчувається яскравість кольору і смаку, зменшується, а тому вони додаються штучним шляхом. Це добавки Е600-Е699.

У цій групі можна віднести запасні індекси – добавки Е700-Е899.

Класифікація та виробництво харчових добавок

  Класифікація харчових добавок підрозділяється на:

1. Корисні добавки. Сюди можна віднести куркуміни (Е100), рибофлавін (Е101), пектини (Е440), завдяки яким можна контролювати обмін речовин і роботу шлунково-кишкового тракту. Також це лікопін (Е160d), молочна кислота (Е270), аскорбінова кислота (Е300), компоненти, що сприяють зміцненню імунітету.
2. Нейтральні, або нешкідливі добавки. У цю групу входять як правило колірні добавки – хлорофіл (Е140), червоний барвник (Е162), крейда (Е170), а також природні консерванти – сорбат калію (Е290), харчова сода (Е500), ланолін (Е913).
3. Шкідливі добавки включають в себе ряд добавок, вживання яких не рекомендовано особам із захворюваннями:

– астма – Е102, е107, Е122, Е155, Е211, Е214, Е227;

[Sendpulse-form id = “3337”]

– алергія – Е131, Е210, Е230, Е239, Е311, Е951;

– захворювання печінки і нирок – Е171, Е173, Е302, Е510, Е518.

1. Заборонені добавки, що негативно впливають на роботу шлунково-кишкового тракту (Е220), печінки і нирок (Е123), канцерогени, заборонені в дитячому харчуванні (Е249, Е450), а також добавки, які використовуються в приготуванні фаст-фуду (Е621, Е622, Е951, Е952) .

    При покупці продукти варто пам’ятати, що не всі добавки є корисними, і який вплив харчові добавки надають на організм.

Які добавки і як впливають на організм можна побачити з таблиці

• ВК – шкідливий для шкіри,
• З – заборонений,
• Р – ракообразующим,
• ГО – дуже небезпечний,
• РЖ – розлад шлунка,
• З – висип,
• РК – розлад кишечника,
• Х – холестерину,
• Про – небезпечний,
• П – підозрілий,
• РД – тиск.

Е102	Про	Е142	Р	Е216	Р	Е270	Про	Е403	Про	Е527	ГО
Е103	З	Е150	П	Е219	Р	Е280	Р	Е404	Про	Е620	Про
Е104	П	Е151	ВК	Е220	Про	Е281	Р	Е405	Про	Е626	РК
Е105	З	Е152	З	Е222	Про	Е282	Р	Е4 50	РЖ	Е627	РК
Е110	Про	Е153	Р	Е223	Про	Е283	Р	Е451	РЖ	Е628	РК
Е111	З	Е154	РК	Е224	Про	Е310	З	Е452	РЖ	Е629	РК
Е120	Про	РД	Е228	Про	Е311	З	Е453	РЖ	Е630	РК
Е121	З	Е155	Про	Е230	Р	Е312	З	Е454	РЖ	Е631	РК
Е122	П	Е160	ВК	Е231	ВК	Е320	Х	Е461	РЖ	Е632	РК
Е123	ГО	Е171	П	Е 232	ВК	Е321	Х	Е462	РЖ	Е633	РК
З	Е173	П	Е233	Про	Е330	Р	Е463	РЖ	Е634	РК
Е124	Про	Е180	Про	Е239	ВК	Е338	РЖ	Е465	РЖ	Е635	РК
Е125	З	Е201	Про	Е240	Р	Е339	РЖ	Е466	РЖ	Е636	Про
Е126	З	Е210	Р	Е241	П	Е340	РЖ	Е477	П	Е637	Про
Е127	Про	Е211	Р	е242	Про	Е341	РЖ	Е501	Про	Е907	З
Е129	Про	Е212	Р	Е249	Р	Е343	РК	Е502	Про	Е951	ВК
Е130	З	Е213	Р	Е250	РД	Е400	Про	Е503	Про	Е952	З
Е131	Р	Е214	Р	Е251	РД	Е401	Про	Е510	ГО	Е954	Р
Е141	П	Е215	Р	Е252	Р	Е402	Про	Е513	ГО	Е1105	ВК

Харчова промисловість одна з найактуальніших сфер економіки. А питання виробництва харчових добавок є завжди відкритим завжди – збереження смакових якостей продуктів, збільшення термінів зберігання готової продукції, уповільнення процесів псування продукту і розвитку в ньому шкідливих мікроорганізмів. Адже порушення технології виробництва може спричинити ряд наслідків. Тому, при покупці будь-якої продуктової продукції слід звернути увагу не тільки на дату виробництва і термін придатності продукту, але і на хімічний склад і перелік добавок, включених до складу. Це допоможе уникнути можливих проблем зі здоров’ям.

Новини Все про спорт Новини Статті про здоров’я

Харчові добавки: читаємо склад продукту і не лякаємося

Харчова добавка – це будь-яка речовина, яке ми не їмо як самостійне і яке спеціально додають до продуктів, щоб домогтися від них певних властивостей.

Харчові добавки придумали, щоб зробити їжу краще. Наприклад, зберегти її на довгий термін, коли потрібно запастися продуктами, або посилити смак і зберегти текстуру їжі.

Без добавок полиці магазинів будуть майже порожніми: без консервантів продукти швидко зіпсуються, без стабілізаторів і антиокислювачів багато хто взагалі не з’являться.

Ідея використовувати деякі речовини, щоб поліпшити їжу, чи не нова, адже спеції, сіль, крохмаль і оцет – теж харчові добавки, нехай і відомі багато століть. Але харчові добавки – це ще і страшилка про шкідливої ​​хімії, від якої ми всі вболіваємо і вмираємо.

Насправді все речовини, які є в природі, – це теж хімія, а харчові добавки навіть з «жахливим» індексом Е можуть бути натуральними (і при цьому куди більш небезпечними, ніж синтетичні).

Спробуємо розібратися, що означають коди і написи на упаковках, і дізнаємося, чи можна їсти продукти з добавками.

Шкідливі вони або нешкідливі?

Це, мабуть, найважливіше питання, яке хвилює всіх, хто розглядає чергову упаковку з перерахуванням загусники, барвників і консервантів.

Відповідаємо: харчові добавки не повинні бути шкідливими. Всі добавки, які виявляються в нашій їжі, повинні відповідати стандартам та нормативам. А якщо у добавки є код, який починається з букви Е, то це ще краще. Код означає, що речовина відповідає Codex Alimentarius – документу, який регламентує міжнародні харчові стандарти.

Якщо у добавки є індекс Е, це означає, що речовина досліджували і перевірили, а також вирахували дозу, при якій воно безпечне.

Небезпечним може бути будь-яка речовина, навіть чиста вода. Питання тільки в кількості. Найкорисніші на світлі вітаміни при передозуванні перетворюються в отрути.

Добавки, які використовують в харчопромі, в цьому сенсі не відрізняються від всіх інших речовин. У кожної є норма допустимого щоденного вживання (ADI). Це та доза речовини, яку можна отримувати без шкоди для здоров’я
щодня.

Щоб обчислити цю дозу, проводять експерименти на тваринах.

Знаходять найвищий рівень споживання добавки, при якому нічого тварині не буде, а потім ділять на коефіцієнт безпеки, потрібний для обліку відмінностей між твариною і людиною.

Отриману дозу записують в міліграмах (речовини) на кілограм (маси тіла людини), при цьому середня вага людини вважається рівним 60 кг.

А вже з цього значення обчислюють, скільки і якої добавки можна покласти в продукти. При цьому враховується маса чинників. Наприклад, якщо дослідження показують, що по неділях люди їдять в три рази більше ковбаси, ніж протягом тижня, то при розрахунку щоденної допустимої дози це будуть мати на увазі. Що це означає для нас?

Є їжу з харчовими добавками можна, тому що їх довго і наполегливо перевіряли.

Але не все, що дозволено, корисно. Добавки в тих кількостях, які є в їжі, не завдають явної шкоди, але і користі можуть ніякий не нести. А можуть викликати індивідуальні реакції, ту ж алергію.

Крім того, дослідження тривають. Колись була дозволена косметика зі свинцем, і деякі харчові добавки час від часу переходять в категорію «Вони шкідливіше, ніж ми думали», як синтетичні барвники або саліцилова кислота.

А ще є національні стандарти, які відрізняються від рекомендованих кодексом.

Наприклад, добавки, заборонені в одній країні, можуть бути дозволені в інший, як підсолоджувач цикламат натрію (Е952), який виключили з нашого СанПіН в 2010 році.

Є ще два факти, які змушують сумніватися в користі харчових добавок:

1. Ми не можемо перевірити, дотримувався чи виробник все норми і правила при виготовленні продукту.
2. Сама їжа не завжди корисна. Якщо жити на локшині швидкого приготування, то вам буде погано. Але не через добавок, а через брак поживних речовин, вітамінів, клітковини і мінералів.

Якими бувають харчові добавки

Класифікація харчових добавок заснована на їх функціях: ароматизатори – для запаху, барвники – для зовнішнього вигляду, консерванти – для тривалого зберігання. Таких класів добавок більше 20, розберемося з основними.

Деякі добавки шкідливіше інших, тому їх зміст повинен контролюватися особливими методами. Це справа перевіряючих органів і Росспоживнагляду, а ми, зі свого боку, можемо тільки вирішувати, чи варто їсти черговий продукт, у якого в складі підозріла добавка. Такі добавки перераховані в окремих рамках.

барвники

Індекси : E100 – E182.

Барвники підсилюють або змінюють колір продукту. За нормами Митного союзу, використовувати їх дозволяється не скрізь. Необроблені продукти, наприклад, повинні виглядати такими, якими вони є. М’ясо, молоко, яйця, фрукти та овочі, чай і шоколад гарні і без барвників. Також не можна підфарбовувати харчування для дітей до 3 років.

Барвники бувають трьох типів:

1. Натуральні . Їх отримують з листя, плодів або навіть комах. Наприклад, з моркви, куркуми, шпинату. У них теж є свої індекси Е, тобто це натуральні добавки: каротини (Е160а), цукровий колер (Е150), хлорофіли (Е140), карміни (Е120), похідні паприки (Е160с), антоціани (Е163), рибофлавін (Е101) . Незважаючи на всю їх натуральність, у них є норми вживання.
2. Синтетичні . Це органічні барвники, які створені людиною. Ці барвники використовують частіше натуральних, тому що вони більш стійкі і яскраві, дають більш приємні кольори, ще й коштують при цьому дешевше. Але до них і питань більше: деякі можуть накопичуватися в організмі, у деяких є токсична дія. Їх не повинно бути в дитячих продуктах, а концентрація синтетичних барвників в будь-який інший їжі не повинна перевищувати 0,01%.
3. Мінеральні . Барвники з мінеральних речовин. Їх зазвичай використовують для фарбування поверхонь.

Барвники, зміст яких додатково контролюють: азорубін (Е122), жовтий хіноліновий (E104), жовтий «сонячний захід» (E110), зелений міцний FCF (Е143), зелений S (Е142), індигокармін (Е132), коричневий HT (Е155) , червоний чарівний AC (E129), понсо 4R (E124), синій блискучий FCF (Е133), синій патентований V (Е131), тартразин (E102), чорний блискучий PN (Е151), аннато (Е160b), карміни (Е120), куркумін (Е100), лютеїн (Е161b), лікопін (Е160d).

Індекси: Е200 – Е299.

Консерванти – з’єднання, які повинні зберігати продукт від псування. Грубо кажучи, вони повинні знищувати бактерії, грибки (цвіль) і все ті мікроорганізми, які хочуть з’їсти цей продукт раніше, ніж ми.

Консерванти впливають на живі мікроорганізми, в якійсь мірі і на нас, так що їх застосування сильно обмежують. Не можна використовувати консерванти при виробництві молока, вершкового масла, борошна, хліба (якщо його не готують для довгого зберігання), м’яса-сировини для виробництва харчових продуктів.

Зовсім без консервантів не прожити: шкода від зіпсованого продукту куди більше, ніж від виваженої дози добавки.

Наприклад, одна з головних страшилок – нітрати і нітрити (Е240 – Е259), які одночасно і консерванти, і барвники. Вони зберігають яскравий колір м’ясних продуктів і заодно рятують ковбасу і сосиски від розвитку в них ботулиновой палички. Якщо хто не в курсі, вона викликає смертельно небезпечне захворювання, а зовні заражений продукт нічим не відрізняється від чистого.

Нітрати і нітрити винні в тому, що з них в організмі утворюються нітрозаміни, які вже шкідливі: у них є канцерогенний ефект, вони впливають на артеріальний тиск. Та й в цілому постійне вживання червоного м’яса і солей азотної кислоти (нітратів і нітритів) не дуже корисно.

Нюанс в тому, що в принципі в м’ясі освіту нітрозамінів – це природний процес. І в нашому організмі вони утворюються, а нітрити, які цьому сприяють, простіше отримати зі звичайної буряка, ніж з ковбаси.

А консервант діоксид сірки (Е220) взагалі можна не вказувати на упаковці, якщо його мало (менше 10 мг / кг).

Не можна просто так взяти і сказати, яка кількість консервантів має міститися в продукті, тому що один і той же речовина в різних харчових продуктах може мати різну концентрацію.

Наприклад, в напоях безалкогольних ароматизованих – в газованій воді або соку – бензойна кислота і її солі можуть бути в кількості 120 мг / кг, а в звичайній буряку – 2 г на кг, в яйцях взагалі до 5 м Ці добавки викликають алергічні реакції, але відреагувати на чорницю людина може набагато сильніше, ніж на недорогу ковбасу.

Небезпечні консерванти: бензойна кислота і її солі (Е210 – Е219), дегідрацетовая кислота (Е265) і її сіль (Е266), дифеніл (Е230), нітрати і нітрити (Е240 – Е259), парабени (Е214 – Е219), сірчиста кислота та її солі (Е220 – Е228), сорбінова кислота і її солі сорбат (Е200 – Е209).

Індекси : Е300 – Е399.

Антиокислювачі під трохи більше красивою назвою «антиоксиданти» посилено хвалять прихильники здорового харчування. Вони є в зеленому чаї і фруктах. Це і аскорбінова кислота (Е300), і лимонна (Е330), і ортофосфорна кислота (Е338), завдяки якій можна чистити чайники кока-колою і заробити проблеми з шлунком, якщо переборщити з вживанням.

Антиоксиданти потрібні, щоб зберігати жири і регулювати смак продуктів. Наприклад, токофероли (Е306 – Е309) і так містяться в деяких жирних кислотах, мають корисними властивостями і, якщо їх додати в продукт в поєднанні з іншими антиоксидантами, довго зберігають свіжість товару.

• Багато антиокислювачі отримують з натуральної сировини: гваякової смоли (Е314), сої, вівса – або виготовляють з точно такою ж хімічною формулою, як аскорбінку.
• Із синтетичних антиоксидантів, зміст яких контролюють і обмежують, поширені ионол (Е321), бутілоксіанізол (Е320), трет-бутілгідрохінон (Е319), пропіловий, октіловий і додеціловий ефіри галової кислоти (Е310 – Е312), фосфати (Е340 – Е349).
• Індекси : Е400 – Е499.

Це добавки, які повинні зробити консистенцію продукту краще і зберегти її надовго. Як правило, ці речовини мало впливають на організм, тому що багато майже не всмоктуються в шлунково-кишковому тракті. Так що їх рідко можна зустріти в списках «найшкідливіших на світлі» добавок.

Втім, це не означає, що їх можна їсти в необмежених кількостях. Вони можуть, наприклад, зіпсувати травлення, тому що сповільнять всмоктування інших речовин, а дослідження їх впливу на кишечник тривають.

Що відноситься до стабілізаторів:

1. Загусники . Вони потрібні, щоб робити гелі, желе, холодці. У продукти дозволяють додавати або натуральні загусники, або напівсинтетичні. Натуральні добувають з рослин: гуарова камедь (Е412), агар (Е406), гуміарабік (Е414), пектини (Е440). Напівсинтетичні теж відбуваються з рослин, але вони модифіковані, щоб домогтися певних властивостей. Це метилцелюлоза (Е461), модифіковані крохмалі (НЕ генно-модифіковані, це інша технологія), альгінова кислота (Е400) і її солі (Е401 – Е405). Синтетичні загусники теж існують, але їх в продукти не додають.
2. Емульгатори і стабілізатори . Вони потрібні, щоб вже готові суміші не розпадалися на з’єднання. Наприклад, змішати масло з водою і надовго запечатати допоможе емульгатор. Завдяки стабілізаторів і емульгаторів йогурт – це йогурт, а не злежала маса в калюжі води. Ці речовини роблять на основі жирних кислот (Е470 – Е489), ефірів.

Носії, які повинні контролюватися: пропіленгліколь (Е490), фосфати (Е450 – Е459).

Індекси: Е500 – Е599.

Ця група речовин чимось схожа на попередню. Сенс регуляторів – зберегти консистенцію продукту. Наприклад, зробити так, щоб борошно не злежується, за допомогою сульфату амонію (Е517).

Ароматизатори та підсилювачі смаку

Індекси : Е600 – Е699.

Під індексами в цьому діапазоні приховані здебільшого підсилювачі смаку, тому що регламентувати таким способом ароматизатори нереально. Ароматичних речовин в світі не просто багато, їх неймовірно багато. Далеко не всі ароматичні речовини нешкідливі, тому їх використання обмежують і регламентують окремими додатками, документами і списками.

У України можна використовувати кілька тисяч речовин, з яких складаються ароматизатори. Запахи, які ми відчуваємо, складаються з декількох ароматичних речовин, що діють на наші рецептори.

Страшні хімічні назви в позначеннях ароматизаторів не означають, що все погано. Хіміки не називають суничний запах «запахом суниці» хоча б тому, що в суниці десятки ароматичних речовин з моторошними найменуваннями типу ноналактон або бензілацетат.

Розібратися без спеціальної освіти і досвіду, що можна, а що не можна, неможливо, тим більше що виробники не зобов’язані вказувати, які саме ароматичні речовини використовувалися в ароматизаторі.

Ми можемо побачити тільки, натуральний це ароматизатор або синтетичний. Натуральний – це той, в якому всі складові частини отримані з природних джерел. До синтетичних ставляться всі інші.

Зауважте, тепер ніяких «ідентичних натуральному» ароматизаторів бути не повинно, класифікація змінилася.

Про всяк випадок запам’ятайте, що не можна додавати ароматизатори, щоб імітувати запах продукту. Наприклад, ароматизатор «хліб» у власне хліб або «молоко» в молоко. Зате в молочний продукт вже можна. Ще не можна ароматизувати продукти, щоб заховати запах псування.

Підсилювачі смаку потрібні, щоб поліпшити природний смак продукту і зробити його більш привабливим. Найвідоміший серед них – глутамат натрію (Е621). Навколо нього багато суперечок: чи то вважати, що він винен у всіх бідах від ожиріння до головного болю, чи то визнати його абсолютно нешкідливим.

Так чи інакше, але наші закони рекомендують ставитися до глутамінової, гуанілова і инозиновой кислотам і заодно їх солей (Е620 – Е633), а також до 5′- рибонуклеотид (Е634 – Е635) з обережністю.

Індекси: Е700 – Е900.

Всі вже з’ясували, що цукор – зло. Але в світі існують природні (стевіозид, амінокислоти) і синтетичні (сахарин, ксиліт, цикламат) речовини, які набагато солодший за цукор, а шкоди від них менше.

Підсолоджувачі потрібні для дієтичного харчування, їх рекомендують людям, хворим на діабет. Правда, деякі солодкі добавки мають побічні ефекти.

Цикламати (Е952), наприклад, виключили зі списку дозволених в України в 2010 році.

1. Пам’ятайте, що якщо в складі продукту є Ізомальт (E953), ксиліт (E967), лактит (E966), мальтит (E965), маніт (E421), сорбіт (E420), Еритреї (E968), то вони можуть надавати послаблюючу дію.
2. Підсолоджувачі, які повинні контролюватися: аспартам (Е951), ацесульфам (Е950), аспартам-ацесульфама сіль (Е962), неогесперідін дігідрохалкон (Е959), сахарин (Е954), сукралоза (Е955), тауматин (Е957).
3. Індекс: Е900 – Е1999.

Це величезна група речовин, які не вмістилися в попередні розділи. Тут і добавки, які потрібні для упаковки продуктів, і стабілізатори, і все інше.

Контролюватися повинні: діацетін (Е1517), триацетин (Е1518), бензиловий спирт (Е1519), триетилцитрат (Е1505).

Розраховувати, що і в яких кількостях поклав виробник в продукт, справа невдячна. Зрозуміло, що харчові добавки – це спосіб зробити їжу дешевше або перетворити щось умовно їстівне в щось апетитне. Та ж ковбаса без м’яса може бути нешкідливою. І абсолютно марною.

Тому принцип «Чим менше в продукті добавок, тим краще» працює.

Але навіть якісні та корисні продукти не обходяться без добавок, нехай їх всього дві, а не 20.

За нормами кожна добавка на упаковці повинна бути детально описана: навіщо потрібна (її функція), індекс (якщо є) або назва. За ідеєю, чесний виробник не стане писати «ароматизатор». Потрібно вказати, який це ароматизатор, з чого складається або як називається. А комплексні добавки повинні розшифровуватися.

Чи варто окремо записувати, які добавки заборонені, і звіряти з цим списком кожну коробку? Не варто. Навіть якщо хтось із виробників вирішить якимось чином роздобути і застосувати заборонений продукт, навряд чи він при здоровому глузді вкаже це на упаковці. Якщо ви сумніваєтеся, то перевірку краще проводити, звіряючи упаковку з СанПіН або регламентами Митного союзу.

До 2020 року EFSA має переоцінити всі харчові добавки, які були дозволені в ЄС до 20 січня 2009 року. Це означає, що нас ще може чекати маса новин про те, що ми їмо.