А заміж не беруть, ну як же так?
Бути може, я чогось не розумію, Коли я чую люди кажуть: «Ой, треба ж красива яка, А заміж не беруть, ну як же так? »Мені полукомплимент такий не потрібен: Не бачу зв’язку між красою І нареченим – потенційним чоловіком, Щоб аби якби …
не зрозумій який…
В «наявності чоловіки» не потребую, Плювати на розмови за спиною.Адже я себе люблю і поважаю, Велике щастя – бути завжди собою!Я – старомодна, я – не феміністка, І вийти заміж, щоб «не бути одній»? Не бачу в цьому ніякого сенсу, Я вірю тільки в чисту Любов! Зараз не той час, щоб соромитися, що ти не заміжня або не одружений. Та й взагалі, світ змінився.
Ви помітили, що людині легше жити одному: його ніхто не пиляє, не капає на мізки. Реалізувати свої здібності і таланти можна швидше. Але в природі існує парність, як не крути.
Нам треба якось уживатися…
, приборкувати своє ЕГО. А якщо чесно, то людям колись знайомитися, вони дуже багато працюють..
. Ми занадто зайняті, щоб жити..
.