У своїй статті Habr.com “Про застосування наукового методу в реальному житті і діяльності” пише з цілком зрозумілих жалем про те, що винайдений 300 років тому “спосіб максимально ефективної взаємодії з реальністю (і перевірений мільйонами експериментів) – навіть вченими, як правило, використовується не завжди. Виходячи з наукової лабораторії, вчені забувають про науковому методі.

Про всіх інших і говорити нічого”. https://zen.yandex.

ru/media/habr/o-primenenii-nauchnogo-metoda-v-realnoi-jizni-i-deiatelnosti-5e5756479569d2141b78a965 Але, ситуація ще гірша, ніж описав її Habr.com. І не даремно ще “десь в 17-му столітті різні філософи та вчені на чолі з Френсісом Беконом, образно кажучи, зарепетували – «Ну не можна ж так!».

Ну не можна пізнавати світ, виключно тлумачачи древні знання і з перемінним успіхом намагаючись їх застосувати до реальності. Треба діяти навпаки – подивитися на реальність, вивчити реальні факти, узагальнити їх, і вже з цих результатів будувати науку. Вважаючи виключно реальні факти, выясняемые на практиці, критерієм істини – а зовсім не авторитети, якими б давніми вони не були.

Так, власне, і з’явився науковий метод, яким ми його знаємо сьогодні”.І хоча “суть його, як бачимо, приголомшливо проста. Спостерігаємо за реальними фактами – в живій природі чи у спеціально створених експериментах.

Намагаємося виявити певні закономірності в цих фактах. З цих закономірностей будуємо гіпотези і перевіряємо, наскільки вони дозволяють передбачити нові факти, а також наскільки збігаються з вже відомими. І далі або з’ясовуємо, що гіпотеза відповідає фактам – значить, вона істинна.

А не відповідає – значить помилкова. Все”.Але, знаючи все це, спробуйте змусити якогось хіміка визначити, наприклад, саме “чистий” вага водню або ж будь-якого іншого газу при нормальних умовах.

А саме різницю між силами земного тяжіння, що діє на тонкостінний посудину з газом, і на цей же посудину з вакуумом, а також ще і з урахуванням аеростатичних сили, діючої на той же посудину. НЕ ПРИМУСИТЕ! Мовляв, навіщо це робити, якщо всім і так відома ця величина, що дорівнює добутку щільності цього газу на його об’єм, а також на земне прискорення?Але, схоже, будучи одним єдиним на земній кулі, якому захотілося і вдалося умовити висококваліфікованого хіміка зробити все зважування, необхідні для визначення саме “чистого” ваги водню при нормальних умовах. і лише передати мені результати цих зважувань.

.. Сам же робити всі наступні необхідні обчислення він зарозуміло відмовився.

Мовляв, “дурницями я не займаюся”…

Отримані ж я від нього результати свідчать про те, що “чистий” вага водню є НАВІТЬ ВІД’ЄМНОЮ ВЕЛИЧИНОЮ.Хто не вірить, ПЕРЕВІРТЕ..

.Як я, в принципі, і очікував, знаючи вже про наступних реальних фактах – мова йде саме про живу природу, навіть не про спеціально створених експериментах. Про факти, що свідчать про споконвічне витанні молекул газів, на відміну від молекул твердих і рідких тіл, над земною поверхнею, про масштабну гелієво-водневої дегазації Землі, про непідвласності гравітаційному тяжінню водню і в самому космосі і т.

д. Але, виявляється, це ще не найдивніше в плані поведінки, аж ніяк, не якихось там простих людей, а саме учених. Виявляється, навіть у нормативних документах, що описують процеси зважування в лабораторних умовах, під цими процесами, по суті, мається на увазі саме визначення маси, а не сил.

Що для твердих тіл і рідини, загалом-то, можна пробачити…

Але, визначення з такими негласними підходами плотноностей газів при їх масштабної транспортуванні призвело вже просто фантастичним, обчислюються навіть трильйонами доларів витрат для постачальників цих газів…

Найбільш дивним є і те, що, в принципі, і процес освоєння космічного простору цілком міг би початися з запуску саме безрасходного космічного апппарата…

А вони до цих пір так і не були створені.І, дійсно, “будь-яка людина, насправді, може навчитися жити набагато ефективніше, ніж він зараз живе. При цьому йому навіть не потрібні якісь таємні езотеричні знання – просто береш готовий, віками налагоджений науковий метод, і користуєшся.

Тупо за аналогією. І результати з нього можна одержати дуже швидко”.Приблизно з такого роду походом, наприклад, зовсім нещодавно пішов з життя професор, д.

т. н. К.

Л. Бравий дуже навіть здивував своїх колег, коли прийшов працювати в одне з НДІ.Він, зокрема, звернув увагу на те, що життєзабезпечення живих організмів, що здійснюється за, по суті, на несвідомій основі, забезпечується значно ефективніше, ніж люди діють на основі своїх емпіричних знань.

І він навіть створив науку про розумової діяльності, на жаль, офіційно поки не визнану Це допомогло йому створити і цілий ряд унікальних складних технічних систем, таких як зенітні ракетні комплекси різних типів, бортова система попередження зіткнень літаків і система навігації і посадки орбітального космічного корабля “Буран”.В останні роки життя він розробив математичні основи єдиної теорії забезпечення життєздатності складних технічних, організаційно-технічних і біологічних систем. На основі своєї теорії життєздатності Бравий розробив і апробував програмно-технічні засоби для багаторазового посилення інтелектуальних можливостей людини і машин.

На основі її уявлень про можливості несвідомої діяльності будь-які люди можуть перетворитися з фахівців, так би мовити, нинішнього рівня, що ігнорують можливості ці можливості, у, так би мовити, суперфахівців, на порядок ефективніше використовують свої творчі можливості…