Біохімічний аналіз крові на вміст у ній електролітів — один зі стандартів у лікуванні серцево-судинних хвороб а також нирок. Він допомагає оцінити стан пацієнта, а також визначити ефективність призначеної терапії, чи потребує вона коригування. До числа електролітів відносять: лужні, кислі речовини та солі. На які показники слід звертати увагу, якщо аналіз зданий на калій в крові, та про що свідчать відхилення у більшу чи меншу сторону, спробуємо розібратися.

Аналіз крові на калій як тест на наявність ризиків і профілактика появи недуг

Калій регулює чимало функцій. Його дефіцит, надлишок негативно впливають на діяльності нервової системи та м’язів. Серце — теж м’яз, який регулює багато ферментативних реакцій, отже як нестача, так і перевищення надходження калію, може впливати на нього. Перелік станів, за яких призначать аналіз на визначення кількісних показників калію в крові:

• нехарактерний для віку артеріальний тиск із великими відхиленнями від норми;
• порушення у серцевому ритмі;
• набряки ніг;
• болі у м’язах, судоми у литках;
• порушення функції нирок;
• схильність до втрати свідомості, зомління;
• великі фізичні навантаження;
• вживання сечогінних, протиастматичних препаратів, глюкокортикостероїдів, інсуліну;
• цукровий діабет;
• нервове збудження та дратівливість, порушення сну;
• довготривала лихоманка під час інфекційних хвороб, за наявності діареї, блювоти, які не припиняються;
• елімінаційна дієта (для визначення продуктів, на які організм реактивно реагує).

Навіть любов до кави, яка приводить до зловживання цим напоєм, слугує показом, аби направити цілком здорового пацієнта на цей аналіз.

Для оцінки стану людини аналіз проводять натще серце (перед тим не їсти 8 годин). За добу до аналізу заборонені фізичні навантаження та алкоголь, за дві години заборонено курити, бажано відпочити за 30 хвилин перед забором крові.

Підвищення або зниження показників — привід глибше дослідити організм

Для здорової людини рівень калію в крові як правило коливається в проміжках 3-3,5 до 5,0 ммоль/л. Зміщення показників праворуч або ліворуч може бути небезпечним.

Підвищений вміст (гіперкаліємія) — характерні для:

• ниркової недостатності;
• цукрового діабету;
• травматичного ушкодження (як наслідок масової загибелі клітин);
• зневоднення;
• надлишок його надходження в організм через їжу, приймання ліків, вітамінів тощо.

Приймання бета-блокаторів, каптоприлу, діуретиків, протипухлинних ліків або протизапальних препаратів (наприклад, ібупрофену), гепарину, гістаміну та літію також сприяє зростанню показників. Це треба враховувати при здаванні аналізу.

Зниження показників калію в крові (гіпокаліємія) властиве при дефіцитних станах, які виникають через:

• блювоту;
• пронос;
• переохолодження;
• осмотичний діурез (великий обсяг сечі з високою концентрацією осмотичних речовин).

Транзитне зниження калію буває при ін’єкціях інсуліну для лікування цукрового діабету, при прийманні антибіотиків, протигрибкових препаратів.

Калій не синтезується в організмі людини. Він надходить до нього з їжею. На його засвоєнні впливає вітамін В6.

Підвищити рівень калію за відсутності супутніх патологій можна, збільшивши споживання  зелені (бажано свіжих, термічно не обробленого шпинату, петрушки, салату, броколі, гороху); картоплі та помідорів; фруктів (апельсинів, бананів, яблук), родзинок і кураги; зернових: пшениці. Такі сорти риби як камбала, лосось, сардина, тріска також багаті на калій.

Відповідно, зменшення споживання цих продуктів призводить до невеличкого зниження рівня калію в крові й рекомендоване для лікування гіперкаліємії.

Застереження: оцінювати отримані результати аналізів має лікар. Адже йому відомо, за якою методикою проводилося дослідження, і в жодному разі не слід займатися самолікуванням — це небезпечно для здоров’я та життя.