Чергова забута морква, шматочок сиру, томівшійся десь у кутку холодильника, зварений суп позавчора – все летить у смітник. – Я куплю кілограм моркви, почищу і заморожу! – купую, через певний час цей кілограм (без трьох морквин, які знадобилися на готування), виявляється в сміттєвому відрі. особисте фото.

Чергова чистка. Купа продуктів, які я купую для готування “на потім”, виявляються викинутими, а відповідно і гроші, чого вже говорити про те, що обіди, які я готую (вони смачні), але через пару днів ніхто до них не доторкнеться. Кріп, який я все хотіла заморозити, так і зів’яв, тому що у мене не було часу/лінь або ще якась причина.

Ми часто ходимо в кафе, паралельно з тим, що ми ще й готуємо. Не готувати я не можу – маленька дитина вимагає індивідуального і завжди свіжого (розігріти страву, приготовану “зі вчора”, закликає до совісті, яка потім мучить, що ось така матуся, замість того щоб приготувати просто розігріла). Але це добре, я майже з цим впоралася.

Почала купувати мінімум продуктів. Стало трохи краще, але завжди рука тягнеться щось викинути, так як залишився шматочок чого-небудь мені зараз не потрібен. Натрапила на тему фудшеринга (віддам дарма продукти), але мені ніяково віддавати людям використані продукти, хоч я і знаю, що це цілком їстівне, але ми вже це їсти не будемо.
Сподіваюся я стану більш раціонально використовувати продукти.. Підписуйтесь на канал, ставте лайки, пишіть коментарі – це допоможе подальшому розвитку каналу!